У межах проєкту ЄС «Інтенсифікація впливу вчителів Луганської області на процеси примирення і встановлення миру» закінчено первинне соціологічне дослідження.
Так, наприкінці 2020 року в межах проєкту ЄС «Інтенсифікація впливу вчителів Луганської області на процеси примирення і встановлення миру», основним виконавцем якого є ЛНУ імені Тараса Шевченка, було закінчено первинне соціологічне дослідження, яке мало за мету діагностику рівня конфліктності соціального середовища Луганської області й готовності впливу вчителів на процеси примирення і встановлення миру.
На початку навчального року було здійснено 1 етап методом опитування (анкетування). Виконуючи допоміжні завдання, розвідувальне дослідження стало джерелом оперативних відомостей, які особливо цікавлять дослідницьку команду. Для детального аналізу доцільною є тріангуляція кількісних та якісних методів збору первинної соціологічної інформації, а саме за допомогою фокусованого групового інтерв’ю (ФГІ) доповнити, валідувати й додатково інтерпретувати отримані під час онлайн анкетування відомості.
Для проведення ФГІ був створений інструментарій, покликаний визначити потреби вчителів/викладачів та учнів/студентів, їх розуміння та інтерпретацію конфліктних ситуацій, виділити їхні причини і скоригувати наступні дії щодо підвищення кваліфікації педагогічного персоналу в напрямку примирення. Отже, було розроблено два сценарії ФГІ: окремо для вчителів/викладачів та здобувачів освіти. Вони схожі, проте адаптовані під кожну групу.
Метою дослідження стало уточнення результатів анкетування, заглиблення в потреби та проблеми не тільки соціального середовища громади, але й освітніх закладів і суб’єктів освітнього процесу.
Предметом дослідження – визначення потреб та очікувань вчителів/викладачів та здобувачів освіти щодо роботи над зниженням рівня конфліктності в соціальному середовищі Луганської області.
Об’єктом дослідження – потреби та очікування.
Суб’єктами дослідження визначено вчителів/викладачів та здобувачів освіти Луганської області.
Генеральна сукупність: учителі/викладачі (9357 осіб) та здобувачі освіти (87647 осіб) Луганської області.
Вибіркова сукупність визначалася для кожної ФГІ – 6-12 осіб з числа вчителів/здобувачів освіти. Саме ця кількість, з одного боку, забезпечує різноманітність поглядів та ефективну взаємодію, а з іншого боку, не заважає повноцінній участі в обговоренні кожного члена групи. Було проведено 6 зустрічей, з них 3 – з учителями/викладачами та 3 – зі здобувачами освіти.
У зв’язку з карантинними обмеженнями виникла необхідність застосувати онлайн інтерв’ю з фокус-групами. Проведення групового фокусованого інтерв’ю в мережі має місце в сучасній науці, зокрема можна зустріти назву «онлайн дискусія», а не фокус-група, проте ця техніка вирішує ті самі завдання, що і традиційний офлайновий метод.
Результати фокусованих групових інтерв’ю підвередили результати анкетування вчителів/викладачів. На підставі аналізу транскрипцій ФГІ вдалося визначити декілька тезових результатів:
- Розуміння конфлікту складається з академічного та повсякденного визначення суперечок, непорозумінь та зіткнення протилежних поглядів;
- Серед конфліктних ситуацій інформанти найчастіше називали випадки на вулиці, магазинах чи установах, сім’ї та на роботі;
- Конфлікт, який виник на Сході України, спричинив додаткову соціальну напругу, пік якої припадає на 2014-2016 роки. Найчастішими суб’єктами конфліктів були названі вимушено переміщені особи, збройні угруповання, ЗСУ та мешканці громад;
- Більшість опитаних відчувають соціальну напругу та збільшення рівня конфліктності в Луганській області. Причинами найчастіше називають вплив конфлікту на Сході України, нестабільність в економічному житті й карантинні обмеження, спричинені пандемією;
- Оцінюючи особистісний потенціал, учителі/викладачі підтримують головну ідею проєкту й мають бажання розвиватись і навчатись, опановуючи нові навички роботи;
- Серед знань і навичок, які б хотіли опанувати інформанти, найчастіше були названі: основні положення медіації, технік щодо згуртованості громади чи учасників конфлікту, методики щодо виховання навичок спілкування в конфліктних ситуаціях, гнучкість при роботі з конфліктами, враховуючи особливості темпераменту та характеру учасників конфлікту, особистісний розвиток;
- Опитані рідко самостійно працюють зі здобувачами освіти щодо стабілізації їхнього психоемоційного стану, пов’язаного з пережитою травмою війни, проте деякі зауважують, що мають такий досвід з рідними дітьми чи на роботі й підкреслюють важливість роботи зі стабілізації психоемоційного стану учнів (студентів), що пережили травму війни й додають, що бажають навчитись технікам такої роботи.
- Творчий та лідерський потенціал здобувачі освіти мають реалізовувати в навчальному закладі через гуртки, позанавчальний процес – через молодіжні громадські організації та об’єднання. Серед потреб учителі й викладачі зазначають кімнату релаксації, матеріали для творчості, психологічні та розважальні ігри, а також підкреслюють доцільність заходів щодо діагностики та підтримки лідерських навичок у молоді та ін.
Звіт за результатами соцдослідження закінчується висновками те рекомендаціями, які будуть покладені в основу проєктування роботи 6 освітніх центрів та розробки освітніх програм, запланованих Проєктом.
З повною версією звіту можна ознайомитися тут.
Цей документ був підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документу є виключно відповідальністю ДЗ ,,Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, і ні в якому разі не може розглядатися як позиція Європейського Союзу.
Команда Проєкту