27 січня 2022 року Віталій Курило, керівник Проєкту ЄС «Інтенсифікація впливу вчителів Луганської області на процеси примирення і встановлення миру» («Intensification of influence of teachers of Luhansk region on the processes of reconciliation and peace-building»), дав інтерв’ю щодо стану реалізації проєкту Луганським національним університетом імені Тараса Шевченка в умовах повномасштабної війни росії проти України та другого переміщення з Луганської до Полтавської області.
Валерія Васик поставила Віталію Семеновичу декілька запитань.
Валерія: Добрий день, Віталію Семеновичу! 29 листопада у м. Лубни, на базі міської ради, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка проводив Міжнародну науково-практичну конференцію в межах Проєкту Європейського Союзу «Інтенсифікація впливу вчителів Луганської області на процеси примирення і встановлення миру».
Розкажіть, будь ласка, що це за Проєкт, і як вплинула війна на його реалізацію?
Віталій Семенович: Цей Проєкт уже добігає свого кінця. У грудні виповнилося три роки, як університет підписав договір з ЄС на його виконання.
Отже, Проєкт фінансується Європейським Союзом. На його реалізацію було виділено близько 1,5 млн. євро. На своїй меті Проєкт мав залучити, у першу чергу, вчителів, учнів, викладачів, студентів університету до дуже важливої проблеми примирення, миру на території, яка була в стані війни, починаючи з 2014 року. Крім цього, Проєкт передбачав розвиток інфраструктури, матеріально-технічної бази університету, проведення соціологічних досліджень, семінарів, тренінгів з усіма цільовими групами, але 24 лютого 2022 року змінило життя всіх людей у нашій державі, як наслідок, змінилися пріоритети і мета цього Проєкту.
Те, що було зроблено до лютого 2022 року в матеріально-технічному плані, залишилось на Луганщині. Щось повністю знищено, щось потрапило в руки окупантів; частина людей залишилася в окупації, інша частина – або виїхала до інших країн, або на відносно безпечну територію нашої великої України. Сам же університет переїхав на Полтавщину, у міста Лубни, Полтава, Миргород. Тому Проєкт було змінено за погодженням з Європейським Союзом, який продовжив його до кінця червня 2023 року. ЄС виділив кошти й на сьогодні основним завданням Проєкту є зміцнення матеріально-технічної бази університету.
Валерія: Наразі ректорат, частина університету знаходиться у місті Лубни, куди ви переїхали після повномасштабного вторгнення росії в Україну, тимчасової окупації Луганської області та руйнування навчальних корпусів. Яким чином Проєкт впливає на діяльність університету на новому місті?
Віталій Семенович: Ви знаєте, впливає і реально впливає, оскільки Європейський Союз через цей Проєкт фінансує забезпечення матеріально-технічної бази нашого університету. Що мається на увазі? Це, у першу чергу, комп’ютерне і технічне обладнання для викладачів і студентів. У минулому році та вже на початку цього року завдяки Проєкту ми придбали автомобільний транспорт, оскільки університет розташовується в трьох містах (Лубни, Миргород і Полтава), а тому необхідна ефективна комунікація між структурними підрозділами.
Другий складник – це оплата проживання студентів, викладачів.
Третій складник – соціально-гуманітарна робота з учнями, студентами, освітянськими спільнотами Луганської та Полтавської областей: проведення семінарів, конференцій, тренінгів тощо.
Валерія: Університет уже півроку працює в Лубнах. Чи вдалося вам інтегруватися в нову громаду? І чи вже є значимі результати діяльності?
Віталій Семенович: Ну, сказати, що одномоментно можна інтегруватися в громаду, якій вже більше 1000 років, а університету 102, мабуть, важко. Але за допомогою місцевих органів влади, жителів Лубенського району та громади міста Лубни робимо все, щоб ця інтеграція якнайшвидше відбулася.
З нашим переїздом у Лубнах вперше з’явився повноцінний ЗВО, причому національний університет, який має також свою історію. Не таку велику, як місто Лубни, але також має.
У нас є багато спільних цілей з місцевими органами влади і громадами – це розвиток освіти, зокрема для дорослих людей, міжнародної діяльності тощо. Тому ми націлені на спільне виконання проєктів, участі в освітніх і наукових заходах, виставках тощо.
Уже у вересні 2022 року поріг університету (а це Лубенська ЗОШ № 10, де розміщується університет) переступили діти з Лубенського району, з міста Лубни, які вступили на перший курс до ЛНУ на різні спеціальності. І це дуже важливий момент. Думаю, у цьому році також прийдуть діти з Лубен та Лубенського району, щоб навчатися і здобувати професію.
Крім того, приходять на підвищення кваліфікації державні службовці, вчителі шкіл. Підвищують кваліфікацію й одержують другу вищу освіту багато дорослих людей. Це також є інтеграція в місцеву громаду.
Сьогодні ми відкрили дуже цікаву виставку фоторобіт одного з випускників нашого університету, присвячену природному світу Антарктиди, яка цілий місяць буде проходити в Лубенькій Галереї мистецтв. Запрошуємо на виставку всіх лубенчан. Це також один із елементів того, що лубенчани більше пізнають університет, а ми ближче знайомимося з людьми цього міста. Маємо дуже багато різних моментів та елементів спільної співпраці. Наразі ми знаходимо спільну мову як з місцевою владою (міською, районною), так і з старостатами громад, і просто місцевими жителями. Вони – дуже радушні та доброзичливі люди, і ми зіштовхуємося з такою доброзичливістю кожного дня.
Валерія: Дякую вам, Віталіє Семеновичу, що приділили час на цікаву розмову.
Віталій Семенович: Дякую і вам.
